Ковальов Володимир Миколайович

ковалев

КОВАЛЬОВ Володимир Миколайович (20.09.41, м. Вовчанськ Харківської обл.) – доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету.

Закінчив Харківське медичне училище №1, фармацевтичне відділення (1962), Харківський фармацевтичний інститут (1969), в якому працює з 1969 року: асистент (1969-1978), старший викладач (1979), старший науковий співробітник (1981-1983), одночасно працює деканом іноземного факультету (1979-1982) і деканом факультету вітчизняних студентів (1982-1983); доцент (1983-1985), завідувач кафедри фармакогнозії (1985-2012), професор кафедри фармакогнозії (з 2012).

Навчально-методична робота. Читає курс лекцій з фармакогнозії, проводить семінари, лабораторні заняття зі студентами та магістрами, керує виконанням дипломних, магістерських, дисертаційних робіт аспірантів, здобувачів та докторантів.

Автор першого в Україні підручника «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» (2000, 2004), монографій «Фитотерапия в вашем доме. Лечение лекарственными растениями» (1990), «1000 рецептов из лекарственных трав» (1991, 1993), «Сучасні аспекти пероральної фармакотерапії цукрового діабету 2-го типу. Досягнення НФаУ» (2008), співавтор навчальних посібників «Практикум по фармакогнозии» (2003), «Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати» (2001, 2003), «Фитотерапия аллергических проявлений» (1993), «Фармакогнозия» (1999, 2007), «Laboratory handbook on pharmacognosy» (2007), «Основы практической фитотерапии» (1999), «Практикуму з ідентифікації лікарської рослинної сировини» (2014), та низки інших навчально-методичних матеріалів; автор статей до «Фармацевтичної енциклопедії» (2005, 2010), співавтор багатьох методичних вказівок (рекомендацій), робочих програм з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин.

Науково-дослідний напрямок – пошук БАР природного походження, фармакогностичний аналіз, синтез аналогів природних флавоноїдів та антрахінонів, стандартизація рослинної сировини з метою розроблення лікарських препаратів.
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Фармакогностичне дослідження деяких видів вовчуга» (1979), докторську дисертацію «Исследование растений семейства Бобовых в качестве источников получения биологически активных веществ и синтез их аналогов» (1983). Співавтор 14 лікарських препаратів, з яких «Гліфазин» (гранули, свічки), «Флаванобол», «Ононін-стандарт», «Піфламін», бальзам «Чаклун», кормова добавка «Люцерон» упроваджені в промислове виробництво. Розробив фармакопейні статті «Ононин-стандарт» ВС 42-1238-82, «Корень стальника» ФС 42-1931-82, «Настойка стальника» ФС 42-1932-82. Автор і співавтор понад 550 наукових праць, понад 70 авторських свідоцтв, патентів України і Росії. Підготував 5 докторів і 23 кандидатів наук.

Громадська діяльність. Був членом Фармакопейного комітету СРСР та Фармакопейного комітету МОЗ України, член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, редакційної ради видання «Фармацевтична енциклопедія», редакційних рад журналів «Український біофармацевтичний журнал», «Аннали Мечниковського інституту», республіканської проблемної комісії «Фармація» МОЗ та НАМН України.

Нагороди: Почесні грамоти МОЗ СРСР, Верховної Ради України, виконкому Харківської міської ради; відзнаки «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник освіти України», «Высшая школа СССР – за отличные успехи в работе» і «Винахідник СРСР»; має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», почесний професор НФаУ.

Print Friendly