Історія кафедри

Харків здавна вважається вузівським містом – кузнею фахівців різного профілю. У дореволюційний період спеціальну освіту аптечні працівники отримували на медичному факультеті Харківського університету, де й була організована в 1863 р кафедра фармаціїта фармакогнозії. Її очолив професор Чиріков Андрій Дмитрович . Він видав підручник з фармакогнозії, яким користувалися студенти не тільки Харківського, а й інших університетів. Під керівництвом А.Д. Чирікова почали проводитися, крім педагогічної, науково-дослідні роботи. Історія розвитку кафедри фармакогнозії нашого вузу має глибоке коріння, тісно пов’язане з життєвим і творчим шляхом Миколи Авксентійовича Валяшко. Він успішно проводить фітохімічні дослідження на базі університету та у 1903 р. захищає дисертацію на тему «Хімічне дослідження глікозиду рутина з рути» на ступінь магістра фармації, а у 1909 р. обирається професором кафедри фармації та фармакогнозії.
У 1921 році в організованому Харківському фармацевтичному інституті кафедру фармацевтичної хімії, фармакогнозії та судової хімії очолює Микола Авксентійович Валяшко . Він організовує підготовку науково-педагогічних кадрів і сам успішно керує аспірантурою.
У 1937 році в результаті реорганізації кафедра розділяється на дві – кафедру фармацевтичної хімії (завідувач – професор М.А. Валяшко) і кафедру фармакогнозії та судової хімії (завідувач – доцент Петро Карлович Віруп).
На прикінці 1938 року з останньої виділяється кафедра фармакогнозії. Завідувачем самостійної кафедри фармакогнозії обирається у 1939 р. учень М.А. Валяшко – доцент Юліан Галактіонович Борисюк і беззмінно керує нею до 1966 р. Він навчався в аспірантурі (1929 – 1932 рр.) при Харківському фармацевтичному інституті, працював асистентом, а пізніше доцентом на кафедрі аналітичної хімії. У 1937 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за темою «Дослідження українських зразків ефірних олій».
Штат кафедри фармакогнозії в перші роки її функціонування був не чисельний (завідувач, асистент З.А. Непомняща, О.В. Мироненко і О.О. Кадигроб). В аспірантурі навчалися В.М. Погорєлова та І.М. Фефер, але не закінчили її через початок війни. Під час Великої Вітчизняної війни інститут евакуюють до міста Семипалатинська, куди було відвезене майно кафедри: мікроскоп, колекція ЛРС та інші ценні матеріали. Кафедрою фармакогнозії об’єднаних Харківського та Дніпропетровського фармацевтичних інститутів керував доц. Ю.Г. Борисюк.
Після реевакуації інституту до м. Харкова (лютий 1944 р.) на кафедрі фармакогнозії працювали Ю.Г. Борисюк, ас. О.В. Мироненко, а з вересня 1944 р. ст. лаборантом, а потім асистентом Г.В. Макарова. Кафедра займала три кімнати, в яких розташовувалися лабораторії з морфолого-анатомічного і хімічного дослідженню лікарської рослинної сировини та асистентська. Незважаючи на труднощі успішно проводяться дослідні роботи та готуються педагогічні кадри через аспірантуру, а також здобувачі.
З 1966 року кафедрою фармакогнозії керують: доцент Борисов Михайло Іванович (1966-1979), доцент Солодовниченко Ніна Макарівна (1979-1985), професор Ковальов Володимир Миколайович (1985-2012), професор Хворост Ольга Павлівна (2012-2013).
З жовтня 2013 року її очолив доцент Кошовий Олег Миколайович.

 

Гортаючи сторінки історії (основні віхи):

1805 р. – створення  кафедри лікарського речовинослів’я фармації та лікарської словесності Харківського Імператорського університету – прообразу кафедри фармакогнозії.
1813-1816 рр. – створення фармацевтичної лабораторії викладачем теорії і практики фармації М. П. Болгаревським
1813-1814 – завідувач кафедри Фердінанд Гізе, у майбутньому ректор Дерптського університету.
1837 р. – створення кафедри фармації, фармакогнозії і кафедри фармакології (завідувач Георгій Корітарі).
1839 р. – створення курсу фармакогнозії на кафедрі лікарського речовинослів’я, який читав професор Є. С. Гордієнко.
1847-1848 рр. – створено кафедру фармакогнозії, яку було відокремлено від кафедри фармакології.
1871 р. – проф. Ментін М. Ф. видає відомий підручник “Курс фармакогнозії”.
1884 р. – Ментін М. Ф. стає завідувачем кафедри фармації і фармакогнозії Харківського університету. І саме в той час він отримав призначення до Варшавського університету, де з 1886 р. був екстраординарним професором фармації до останніх днів свого життя
1871-1890 рр. – А. Д. Чиріков автор підручника “Курс фармакогнозії”, який витримав три видання. Він був автором низки підручників з фармації та фармакогнозії.
1909 р. – обрання магістра фармації і хімії, приват-доцента М. А. Валяшка. екстраординарним професором кафедри фармації та фармакогнозії Харківського університету. Передавши йому керівництво кафедрою, А.Д. Чиріков залишився її позаштатним заслуженим професором з правом викладання.
1921 р. – створено Харківський фармацевтичний інститут, кафедру фармацевтичної хімії, фармакогнозії й судової хімії очолив професор М. О. Валяшко.
1937 р. – розділення на кафедру фармацевтичної хімії (завідувач – професор М. О. Валяшко) і кафедру фармакогнозії і судової хімії (завідувач – доцент П. К. Віруп).
1938 р. – кафедру очолює доцент, пізніше професор, ректор ХФІ Борисюк Ю. Г.
1921-1985 рр. ‑ кафедра розміщувалась в будівлі по вул. Мельникова, 12, в дев’яти кімнатах (3 навчальні лабораторії, 2 наукові лабораторії).
1946-1977 рр. створення дослідного поля ХФІ на 3 га у районі дальньої Журавлівки.
1946 р. при кафедрі починає функціонувати аспірантура, першим аспірантом стала учасниця Великої Вітчизняної війни Раїса Калинівна Чаговець.
1960 р. – Борисюк Ю. Г. запропонував на основі комплексної переробки лікарських рослин і ЛРС нове джерело ментолу із залишку після виробництва м’ятної олії; регламент жовчогінного препарату «Флавоментин» із листя м’яти та шроту; використання кубового залишку м’ятної олії як дешеве джерело отримання S-гвайазулену, щільну частину жирної олії плодів коріандру як замінник масла какао.
1961 р. – Борисюк Ю. Г. розробив антибактеріальні краплі “Тимоліцид” і антибактеріальні цукерки.
1960 – М. І. Борисов із 1960 по 1963 р. був аспірантом кафедри фармакогнозії. Після аспірантури і захисту кандидатської дисертації на тему: «Фитохимическое исследование подмаренника русского, верболистного и крестообразного» (Ленінград, Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут 23 червня 1964 г., диплом кандидата наук підписаний Вищою атестаційною комісією 21 листопада 1964 р.), М. І. Борисов працював на посаді асистента, а з 1966 по 1979 р. – доцентом і завідувачем кафедри фармакогнозії. 1964 р. – Борисов М. І. вперше здійснив хемотаксономічне дослідження 24 видів роду Підмаренник.
1965 р. – вперше в історії ХФІ на кафедрі фармакогнозії почала функціонувати заочна аспірантура. Першим аспірантом до неї був зарахований Г. А. Сенніков (начальник ділянки фітохімічного цеху дослідного заводу ХДХФІ).
1970-ті рр. – уперше в ХФІ розпочато підготовку в аспірантурі іноземних громадян.
1970-ті рр. уперше організовано наукові експедиції з виявлення запасів ЛРС у Харківській та суміжних областях.
1979 р. – Дисертація М.І. Борисова «Некоторые аспекты фармакогностического изучения растений родов Подмаренник, Ясменник и Череда» на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук була подана до Спецради у 1979 р. та є оригінальною працею, що містить результати виділення і хімічного дослідження флавоноїдних, іридоїдних і антрахінонових глікозидів різних видів ясменника і підмаренника, а також флавоноїдів череди трироздільної і череди похиленої.
1978-1990 р. – Ковальов В. М. здійснює синтез флавоноїдів та ізофлавоноїдів з метою розширення асортименту цукрознижувальних препаратів на основі природної сировини.
1978-1988 рр. – Прокопенко С. О., Сіра Л. М., Попова Н. В., Ковальова А. М., Сєдова А. Б. провели хемотаксономічні дослідження родів родин Глухокропивні (Ясноткові), Бобові.
З 1976 р. – Журавльов М. С. очолив напрямок з синтезу аналогів антраценпохідних. Напрямок з напівситезу на основі аміноантраценів був розвинений в кандидатських дисертаціях Штефан Л. М., Ільїної Т. В. та Крючкової Т. М.
1985 р. ‑ кафедру переведено у новий навчально-лабораторний корпус (вул. Блюхера, 4), в якому виділено приміщення площею 571,2 м2 на 4-му поверсі. У розпорядженні кафедри 5 навчальних і 3 наукових лабораторії. 1985 – Друге видання монографії «Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений».
1991 р. – проведення виїзної практики з фармакогнозії на базі фармацевтичного факультету медичного університету м. Улан-Батор, Монгольська народна республіка (доц. Ковальова А. М. та група студентів).
1992 р. – створення ботанічного саду НФаУ та фармакопейної ділянки (проф. Ковальов В. М., проф. Сербін А. Г., ст. науковий співробітник Володарська А. Т.).
З 1995 р. – проведення виїзної практики з фармакогнозії на базі Івано-Франківського медичного університету у м. Яремче, Івано-Франківської обл.
1996 р. – присвоєння звання «Заслужений діяч науки і техніки України» проф. Ковальову В. М.
З 1999 р. – секції в рамках V-VIІІ Національних з’їздів фармацевтів України (1 раз у 5 років).
2001 р. – конференція «Сучасні напрямки розвитку фармакогнозії», присвячена 100-річчю від дня народження Юліана Галактіоновича Борисюка.
2002 р. – Ковальова А.М. вперше здійснила морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження численних видів роду Астрагал на основі багатовимірного нумеричного аналізу, на основі принципів дискретної математики – теорії графів, використовуючи сучасні інформаційні технології. Препарат “Піфламін” зареєстровано в Україні, почався його промисловий випуск.
2004 р. у вересні – кафедра фармакогнозії розділилась на дві кафедри, завідувачкою нової кафедри «Хімія природних сполук» стала професор Кисличенко Вікторія Сергіївна.
2006 р. – створення арборетруму з експозицією лікарських рослин.
2008 р. – Проведення навчальної практики з фармакогнозії на базі фармацевтичного факультету Медичного університету «Проф. д -р Параскев Стоянов» м. Варна, Болгарія.
2009 р. – Науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи», присвячена 80-річчю від дня народження Михайла Івановича Борисова.
2013 р. – навчальна практика з фармакогнозії на базі фармацевтичного факультету Медичного університету «Проф. д -р Параскев Стоянов» м. Варна, фармацевтичні підприємства «Elder-Болгарія» і «Biomeda» м. Пловдив, Болгарія.
2014 р. – візит до Південно-Казахської державної фармацевтичної академії (м. Шимкент) з метою читання лекцій майстер-класу з дисципліни «Фармакогнозія»; на хіміко-фармацевтичне підприємство «Santo» (доц. Кошовий О. М.).
2015 р. – укладання договорів про співпрацю з ООО «Фарм грин косметикс», ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», КНУ ім. Т.Г. Шевченко, УкрНДІ рослинництва, селекції і генетики ім. В.Я. Юрьєва, НДІ монокристалів, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ДУ «Інститут мікробіології і імунології ім. Мечникова І.І.АМН України».
2016 р. – колектив кафедри нагороджений Дипломом ІІ ступеня у номінації «Краща кафедра Національного фармацевтичного університету», Дипломом І ступеня у номінації «Краща кафедра НФаУ хімічного напряму підготовки», Дипломом І ступеня в номінації «Краща кафедра фармацевтичного-1 факультету НФаУ» (Дипломом ІІ ступеню в номінації «Кращий професор НФаУ» – проф. Т. В. Ільїна, диплом ІІ ступеню в номінації «Кращий асистент НФаУ» – ас. О. В. Очкур).
2016-2018 рр. – проведення навчальної практики з фармакогнозії на базі фармацевтичного факультету Варшавського медичного університету, Польща.
2018 р. – наукове та педагогічне стажування «Summer school of pharmacognosy» на базі медичного університету м. Варна, Болгарія (ас. Осьмачко А. П., ас. Комісаренко М. А., ас. Упир Т.В.).
2018 р. – стажування в лабораторії аналітичної хімії відділення хімії «Ugo Schiff» Флорентійського університету (Італія) (жовтень – січень) в межах угоди між Національним фармацевтичним університетом та Флорентійським університетом (проф. Кошовий О. М., ас. Очкур О. В.).
2018 р. – стажування «Польсько-український проект з 2018 – педагогічної підготовки: цілі, методики, плани, норми» для педагогічних та науково-педагогічних працівників на базі Краківського економічного університету, Польща (проф. Кошовий О. М., доц. Бородіна Н. В.
2018 р. – участь у ІХ міжнародній фармацевтичній конференції «Наука і практика 2018» м. Каунас, Литва (проф. Кошовий О. М., проф. Ільїна Т. В., здобувач кафедри Михайленко О. О.).
2019 р. – участь у програмах Erasmus+: Грант програми Erasmus+ для студентів (Мельник Н. В., студентка 5 к. 10 гр., січень – травень).
2019 р. – візит до НФаУ професора Лулінського Пьотра, заступника декана з міжнародної співпраці та іноваційного розвитку фармацевтичного факультету Варшавського медичного університету, читання лекцій у межах програми Erasmus+.
2019 р. – візит до фармацевтичного факультету Варшавського медичного університету, читання лекцій у межах програми Erasmus+ (проф. Кошовий О.М.).
2019 р. – візит до НФаУ та читання лекцій доцентів кафедри фармакогнозії з молекулярними основами фітотерапії Варшавського медичного університету (Польща) Себастяна Граніци та Якуба Півоварського.
2019 р. – візит до фармацевтичного факультету Медичного університету м. Варни, Болгарія та читання лекцій у межах програми Erasmus+ (доц. Стремоухов О. О.).
2019 р. – візит до НФаУ та читання лекцій Желева Іллі, керівника курсу фармакогнозії та Іванової Галини, асистента кафедри, викладача фармакогнозії фармацевтичного факультету Медичного університету м. Варни, Болгарія.
2019 р. – I місце та гран-прі в обласному конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини» (к.фарм.н., ас. Осьмачко А. П.).
Print Friendly, PDF & Email